К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

НАРЕШТІ!




Нарешті з'явився невеличкий промінчик світла у кінці тунелі на одному із довготривалих перегонів творчого виру. Напередодні зателефонував до Небесної канцелярії. Замовив прекрасну погоду. Відірвавши дружину від комп’ютера і вивчення ще однієї іноземної мови, накинувши їй на шию фотоапарат (щоб весь час пам’ятала, що вона – прес-секретар краєзнавчого товариства), взяли надувний човен та рибальські снасті і – гайда на Самару!

«Тормозок» не брали – щоб довго не затримуватися, хіба що наповнили термоси з прохолодними напоями. Настрій – ніби риба сама у садок заскакуватиме. Пливемо на сонцесхід річкою Кринкою (Кримкою), що стала затокою Самари, на озеро. Колись його назвали іменем Леніна, але ніхто в народі так майже не говорив: просто – Озеро, або Велика Вода. Воно рукотворне – утворилося після зведення у Запоріжжі ГЕС і підняття рівня води у Дніпрі.

Ліворуч показався острів Зелений – улюблений куточок місцевих риболовів. Направляємося відразу на «наше» місце. Правда, зараз все тут не так, як минулого року – значна частина буйної рослинності опинилася під водою. Прив'язавши човна, наввипередки намагаємося кожен першим закинути вудочку. Раптом один поплавок різко пішов під воду, за ним – другий. І обидві вудочки, як на зло, гачками зачепилися за зарослі. Поки відчіпляли, винні неприємної ситуації накивали хвостами, як злочинці від славної поліції. Великі чи малі – ніхто ніколи і знати не буде.

Спливають хвилини, години… Вже б і додому пора, та якась магічна сила не відпускає. Нарешті Людмила промовила своє традиційне: «Змотуй вудки, а я… ще одного впіймаю».

… Впіймала!!!

 



Создан 22 июн 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником