К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

КОЗАКИ КОЗАКА БОРИСА КОВТОНЮКА




Оскільки мені заборонили писати нові книги, тимчасово переключився на інший вид творчості – декоративно-прикладне мистецтво. Правда, «захалявну книжечку» для записів тримаю у запасі. Зараз же роблю вироби із солоного тіста. Тематика – фігури козаків. Чому саме це – для багатьох, можливо, і дивно. Далеко не всі із моїх численних друзів і знайомих знають, що я – колекціонер саме в даному напрямку. У мене вже понад чотириста фігур запорожців із різних матеріалів: метал, дерево, кераміка, гіпс, скло, пластилін та інші. Якраз нині трапилася нагода поповнити зібрання власноруч зробленими роботами. Звичайно, «перші млинці», можливо, і не викличуть захоплення, але головне – старт узято! Ідея виникла не на голому місці. Правда, спочатку була думка розширити колекцію виробами із… черепашок. Для цього свого часу їх поназбирував на берегах Чорного й Азовського, навіть Білого, Японського та інших морів і річок. Коли ж дійшла справа до реалізації задумки, виявилося, що не вистачає малесеньких екземплярів – для дрібних деталей. Тому це відкладено до кращих часів, коли підшукаю необхідне. А зараз – солоне тісто. Наші предки творили з нього ще задовго до християнських часів. Довелося самотужки вивчати різні техніки і технології, основи скульптури, на що пішло не один місяць. І ось – перші результати. Безумовно, фігури ще треба доводити до досконалості – деякі шліфувати, нарощувати окремі деталі, підфарбувати, покрити лаком тощо. Окремі сюжети потрібно допрацьовувати, щоб вироби посіли гідне місце у колекції. Все це – попереду. Насамперед, захотілося зробити козаків, які близькі моєму серцю. Наприклад, з фотоапаратом – адже із сьомого класу не розлучаюся з такою технікою, що згодом стала і «моїм хлібом», бо більше половини журналістського життя пропрацював фотокореспондентом. Навіть коли останні вісім років був заступником головного редактора, то на найвідповідальніші зйомки відправлявся сам. Не міг обійти і тему риболовлі – нею захоплююся з другого класу, коли на подаровану братом вудочку у перший же день впіймав двох коропів. А хіба може бути козак без м’яча? Я хоч і не особливий спортсмен, але маю вдома їх аж два – пам’ятні призи за скромні перемоги нашої команди «Ріднокрай» на обласних журналістських змаганнях. Звичайно, козак без люльки теж ніби не вписується в образ. Одним словом, є над чим працювати. Поки-що не виставляю роботи крупним планом, оскільки вони не доведені до «кондиції». Це зроблю, очевидно, набагато пізніше. Тим більше це буде засторогою від плагіату. Страх не люблю подібного. За все життя зробив єдину копію з відомого портрету Пушкіна для шкільної виставки. Мене похвалили за майстерність, але ніякого місця не присудили – треба було представити щось власне. Тож іще із шкільних років усвідомив: ціниться, насамперед, лише оригінальне. Нове моє хобі, безумовно, знадобиться і при підготовці книги під умовною назвою «Образ запорожців у декоративно-прикладному мистецтві». Правда, даний проект поки-що не входить у першу п’ятірку моїх основних літературних задумів. Та я ще молодий (саме таким вважаю себе на 69-му році життя!) і повний творчих сил. Тож, надіюсь, ще не раз порадую прихильників своєї творчості. З Новим роком і новими здобутками кожного!

 



Создан 31 дек 2016



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником