К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

НЕЗВИЧАЙНА ПРЕЗЕНТАЦІЯ




Презентації своїх книг мені доводилося проводити в різних місцях – музеї «Літературне Придніпров'я», бібліотеках, навчальних та виробничих колективах, перед військовими і волонтерами, на масових заходах тощо, а ось на стадіоні – вперше! Про це варто розповісти детальніше. Таке диво відбулося на центральному стадіоні Дніпра «Метеор».

Перша презентація книги «Унікальні люди Придніпров'я» відбулася за участю голови обласної ради Гліба ПРИГУНОВА, який доклав чимало зусиль, щоб видання, з нетерпінням очікуване його героями та шанувальниками моєї творчості побачило світ.

Нагадаю, що кожен із понад шести десятків героїв ілюстрованих нарисів відповідає умові: перший, кращий, єдиний в області або унікальний. У книзі сім розділів: «Колекціонери», «Від колекції – до музею», «Майстри», «Диво-садиби», «Екстремали», «Окрилені Музою», «Особистостям немає ліку». В останньому представлені ті, хто не потрапив у попередні, але про них варто сказати. Серед наших земляків є чимало і таких, хто подолав планку всеукраїнського, європейського та світового рівнів!

Презентація пройшла в рамках відзначення 25-річчя єдиного у світі спортивно-оздоровчого журналістського центру «Тригол» при обласній організації НСЖУ, засновником і незмінним керівником якого є неординарний журналіст і літератор Володимир СОРОКА, який теж став одним із героїв названої книги. Після товариського футбольного матчу команд «Тригол» та «Кільчень» із Поливанівки Магдалинівського району (перемогли журналісти з рахунком 4:0, спонсор – генеральний директор ТОВ Агрофірма «Зоряна» Артур Погосян) Гліб Олександрович вручив ветеранам команд Грамоти обласної ради, цінні подарунки, у тому числі сувенірно-подарункову книгу «Унікальні люди Придніпров'я». Потім було надано слово автору. Коротко розповівши про свою останню оприлюднену працю, я вручив книги частині її героїв, насамперед, причетних до журналістики та футболу, серед яких і вже названий Володимир СОРОКА. Слід хоча б коротко розповісти і про інших.

Роман НОВІЦЬКИЙ – відомий український вчений, який вперше в новітній історії України і Придніпров'я (з 1993 року) розпочав серйозне наукове дослідження любительського рибальства як різновиду активного відпочинку (рекреації) і природокористування. Нині він – професор кафедри водних біоресурсів та аквакультури Дніпропетровського державного аграрно-економічного університету. Член Національної спілки журналістів України (2000), Українського іхтіологічного товариства (2007), Всеукраїнської екологічної ліги (2011), Гідроекологічного товариства України. Мільйонна глядацька аудиторія як в Україні, так і за рубежем знає Романа Олександровича, насамперед, як організатора і ведучого популярних телепрограм «Про риболовлю серйозно».

Кандидат технічних наук Павло МАМЕНКО, який до 2004 року працював доцентом Дніпропетровської металургійної академії, у даний час – журналіст, член НСЖУ та Міжнародної асоціації спортивних журналістів, активно займається краєзнавчою діяльністю. Він зібрав найбільшу в Україні колекцію цегли із клеймами!

Відомий фотожурналіст і фотохудожник Володимир РЯЗАНОВ із Дніпра має у своєму арсеналі унікальну колекцію – більше двох тисяч фотографій… люків! Це було на момент написання книги, а зараз їх кількість сягнула трьох тисяч і продовжує збільшуватися!

Житель Дніпра Володимир ФЕДЮК зібрав найбільшу на Придніпров'ї і одну із найбільших в Україні колекцію значків із футбольної тематики, у тому числі, найбільшу, присвячену команді «Дніпро».

Ветеран журналістики почесний залізничник Олександр ЛЯПІН – автор найбільшої в області кількості унікальних книг на спортивну тематику, якого напівсерйозно-напівжартома називають Фанатом з великої літери. Його перша найвідоміша книга «Команди молодості нашої», що свого часу вийшла 10-тисячним накладом, розійшлася моментально. От що таке створювати для суспільства потрібні і цікаві речі!

Хочеться назвати ще двох активних вболівальників улюбленої в народі гри. Це вчитель-художник Олександр БОНДАРЕНКО із села Ковпаківка Магдалинівського району, який на стику трьох областей – Дніпропетровської, Полтавської та Харківської – у 150-річній хаті створив унікальний музей українського побуту та мистецтва, що став першим туристичним об’єктом у його рідному районі, та інженера-залізничника Миколу БРЕСЛАВСЬКОГО із Дніпра – одного із найкращих в Україні шанувальників книги.

Щодо останнього дещо детальніше – Микола Григорович у службових справах побував, практично, у різних куточках колишнього Союзу та СНД і за рубежем і звідусіль привозив книги, книги, книги… І це – незважаючи на те, що він одночасно був і є активним читачем п’яти-семи бібліотек. Пригадується такий випадок: досліджуючи період 1917-1921 років, я натрапив на одну з найколоритніших і в той же час найзагадковіших постатей – колишнього комісара Червоної Армії, а пізніше командира Покровського полку Повстанської армії Нестора Махна Падалку, в архівах КДБ про якого збереглася записка головного чекіста Фелікса Дзержинського «Розшукати і розстріляти!». Про нього свого часу давно покійний заступник редактора Покровської газети Павло Кісенко збирав матеріали для роману і звернувся до архіву обласного КДБ. Там йому сказали: «Роман Ви можете писати, але видати його ми не дамо дозволу» та й показали оту записку про земляка газетяра, іменем якого названа одна з вулиць райцентру Покровське. Я одного разу звернувся до Бреславського з проханням, чи не міг би він згадати із прочитаного моря книг, де розповідається про Падалку. На моє щастя, Микола Григорович назвав книгу, яку я замовив в обласній бібліотеці і її доставили з архівного книгосховища. Там щиро здивувалися: «Ви перший, хто поцікавився цим твором за двадцять років. Нам же дали вказівку вилучати книги, які ніхто не читав протягом п’яти років». Цікава ситуація!

Одним словом, книга «Унікальні люди Придніпров'я», подібної якій ще не було в Україні, пішла до перших читачів. Подальші дати та місця проведення чергових презентацій із врученням книги героям будемо координувати із спонсором – обласною радою. Враховуючи, що це – подарунковий варіант, не призначений, практично, для продажі (наклад лише 370 примірників), а потреба і запити вже сьогодні у рази більші, то обдумуємо, як бути далі, щоб видання дійшло до масового читача. Якщо у когось будуть конкретні пропозиції щодо додаткового фінансування для реалізації сказаного, варто обговорити – навіть у складину. І таке вже було в історії видання моїх творів!



Создан 11 июн 2017



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником