К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

СЛАВА ПРО УНІКАЛЬНИХ ЛЮДЕЙ ПРИДНІПРОВ"Я ДОКОТИЛАСЯ АЖ ДО ЛЬВОВА

Випускники факультету журналістики ЛНУ імені Івана Франка 1977 року



Зустріч випускників факультету журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка 1977 року назавжди залишиться у пам'яті учасників неординарного дійства. Правда, все спочатку планувалася ще минулої осені, але, оскільки не встигали випустити колективну книгу спогадів «Сторінками пам'яті. До альма-матер через 40 літ», таку радість перенесли на 28 квітня нинішнього року, а звіт про неї роблю із деякою затримкою – після мандрів Карпатами.

Традиційно зібралися біля монументального пам'ятника Івану Франку, що напроти головного корпусу університету. Запрошений відомий фотомайстер Йосип Марухняк зробив пару групових знімків, щоби незабаром вручити кожному із нас на згадку. На жаль, кілька випускників прибули на захід із запізненням і не потрапили на ті світлини.

Потім усі дружно направилися в історичну 350-у аудиторію, де свого часу «гризли граніт науки». Організатор зустрічі Богдан Токарський нагадав списки викладачів та однокурсників, кого вже немає на цьому світі. При свічі пам'яті добрим словом та хвилиною мовчання пом'янули їх. Основні ж заходи проходили у приміщенні Львівської обласної організації НСЖУ. Там кожному було надане слово для спогадів, розповідей про незабутні моменти із свого життя та колег тощо.

Приємно здивував Віктор Мазаний із Рівного, який подарував факультету цілу низку власних книг, а кожному учаснику зустрічі – по диску із записами своїх пісень, які він виконує на сценах багатьох закладів культури. Оскільки я уже вручав попередні свої книги, то на цей раз привіз авторський примірник останньої, восьмої, «Унікальні люди Придніпров'я». У ній понад шість десятків ілюстрованих нарисів про героїв, кожен із яких відповідає умові: перший, єдиний, кращий в області, або ж унікальний. Нариси об'єднані у розділи: «Колекціонери», «Від колекції – до музею», «Майстри», «Диво-садиби», «Екстремали», «Окрилені Музою», «Особистостям немає ліку». Близько десяти із них досягли світового п'єдесталу. Аналогічної книги в Україні ще не було.

Перед тим, як передати унікальну книгу для рідного факультету, я ознайомив однокурсників із її змістом. Надіюсь, їх зацікавили постаті моїх земляків. Назву лише деяких. Микола Маковій найбільше на планеті побував у полярних експедиціях – 15 разів! Сергій Гордієнко пройшов з науковою метою понад 160 тисяч кілометрів по п'яти континентах без застосування автотехнічних засобів – пішки, на лижах, каяку. Каскадер Віталій Бондар проїхав стоячи на мотоциклі, не торкаючись руками керма, з українським державним прапором понад дві тисячі кілометрів – із Києва до Лондона.

Однокурсникам я озвучив й інформацію, що важлива для всіх регіонів України і стосується нашого колеги Володимира Сороки. Нарис про нього опублікований у даній книзі під назвою «Нехай заздрять журналісти всього світу». Володимир Миколайович створив і ось уже 26 років очолює єдиний у світі спортивно-оздоровчий журналістський центр «Тригол» при Дніпропетровській обласній організації НСЖУ. Завдяки йому постійно проходять турніри, спартакіади, олімпіади серед працівників ЗМІ області, а тепер вирішено розширити коло. З ініціативи пана Володимира та за підтримки Дніпропетровської і Волинської обласних журналістських організацій 21-23 червня нинішнього року на Шацьких озерах в районі Світязя пройде перший етап Всеукраїнської олімпіади серед працівників ЗМІ. Розпочнеться він із пляжних футболу та волейболу і спортивної риболовлі. Інформація про це вже направлена в усі обласні організації, а регламент надійде додатково через тиждень-два.

На жаль, далеко не всі однокурсники змогли побувати на зустрічі із своєю студентською юністю. Серед них є і добре відомі представники «красного письменства». На цьому ж заході я був разом із дружиною Людмилою Василівною, багатьом знайомою із книг, ЗМІ, Інтернету тощо. Її присутність зумовлена тим, щоби зробити максимум знімків із близькими мені людьми, аби не повторювати деяких нюансів минулого. Наприклад, восени 2009 року ми побували на урочистому святкуванні 20-річчя НРУ в українському музично-драматичному театрі імені Т.Г.Шевченка, де у фойє була розгорнута велика тематична фотовиставка. Ознайомившись із нею, дружина розчаровано прокоментувала: «Ти був таким активістом, а тебе немає на жодному знімку». І то була правда. Справа у тому, що майже всі історичні фотодокументи були… моїми, оскільки був завжди в епіцентрі найважливіших тодішніх подій. Тож на сімейній раді вирішено, що паралельно зі мною дружина фіксуватиме все, що діється навколо, у тому числі і свого чоловіка.

Організатор зустрічі надав слово і Людмилі Василівні. Серед сказаного нею було й таке: «Я запам'ятала багатьох із вас, коли разом із чоловіком цифрувала і виставляла фото на його сайт «Козацька муза Бориса Ковтонюка». Тепер приємно познайомитися поближче».

P.S. Більше світлин із зустрічі на цьому ж сайті у розділі «Фото».



Создан 08 мая 2018



  Комментарии       
Всего 1, последний 6 мес назад
bukovel-2017-12 09 мая 2018 ответить
http://livesurf.ru/promo/121886
Программа автосерфинга
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником