К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

КАРТИНИ З ДЕРЕВА

Із книги Бориса КОВТОНЮКА "Унікальні люди Придніпров"я"(2017)



 

 

Григорій ЯЦЕНКО із райцентру Царичанка – унікальний творець картин… із дерева.

 

Народився 7 квітня 1955 року у селі Буб-Слобідка Золотоніського району на Черкащині. Після закінчення 8 класів у 1970-1971 роках навчався у ПТУ-15 міста Черкаси за спеціальністю тесля, після чого трудився столярем у будинку відпочинку «Прохорівка» Канівського району Черкаської області. Із 1973 по 1975 роки – строкова служба в армії, після чого закінчив школу прапорщиків у місті Миколаїв і до 1994-го перебував на військовій службі. Після звільнення у запас працював директором господарства дочірного підприємства «Оріль» Дніпропетровського приладобудівного заводу, завгаром колгоспу «Прогрес» у селі Могилів Царичанського району та головним інженером АПК «Самара». Зараз повністю зайнявся творчою роботою.

 

Свою майстерню Григорій Миколайович облаштував у… гаражі. Точніше – у прибудові до нього, узгодивши питання із місцевою владою (є рішення селищної ради). Правда, дружина спочатку не схвалювала таку ідею, тож діяти довелося, образно кажучи, підпільно. Щодня приходив у гараж, як на роботу, і займався будівництвом та внутрішнім обладнанням.

Оскільки гараж далеченько від місця проживання сім'ї Яценків, то дружина узнала про новобудову-прибудову запізно. А коли Антоніна Андріївна нагодилася сюди і побачила, з яким завзяттям і натхненням трудиться її чоловік, то врешті-решт не тільки змирилася із ситуацією, а й всіляко сприяє творчій роботі.

Про власну майстерню Григорій Миколайович мріяв давно. Однак, життя так склалося, що 14 разів (!) переїжджав із сім'єю з одного місця проживання на інше і раніше було не до того. Коли ж остаточно вирішив більше ніде не працювати, а повністю посвятити себе давній мрії, відтоді і почав створювати «творче гніздечко».

З усіх майстрів по обробці дерева, з ким доводилося спілкуватися Яценку, йому найбільше імпонували закарпатські. Саме до них і звернувся за спеціальними інструментами, яких у нашому регіоні немає, а виготовити їх самотужки, практично, неможливо.

За основу першої роботи узяв фото дівчини з обкладинки однієї із книг. Потім ще дещо копіював, доки з'явилися навики. Пізніше перейшов до чисто оригінальної творчості. Поступово слава про неординарного творця картин із дерева покотилася далеко за межі району. До нього часто звертаються із замовленнями, щоби мати подарунок для когось, а то й неповторний виріб для себе лише в єдиному примірнику. Наприклад, мисливці хочуть мати картину, де в сюжет закладені специфічні атрибути: дикий кабан, рушниця, патронташ та відповідна природа. Тож весь час треба робити так, щоб не повторюватися – адже це вже марка майстра.

Був навіть такий випадок: дружина до ювілею чоловіка-мисливця заздалегідь замовила різьблену картину, а потім кілька місяців переховувала її у сусідки. Лише коли зібралися усі гості, вона піднесла сюрприз своєму коханому – про такий подарунок він навіть не мріяв, бо не знав, що щось подібне існує у природі.

Приємно, що оригінальні роботи Яценка не припадають пилякою – за ними цілеспрямовано «полюють» любителі прекрасного і незвичного. Як один із рідкісних видів мистецтва, такі картини задовольнять найвибагливіших шанувальників, їх не соромно вручити навіть високопоставленим діячам. Часто буває, що картини навперебій виривають навіть з рук, так що автор не встигає створити власну галерею. Та і місця для цього обмаль.

Багато своїх робіт Григорій Миколайович, безумовно, дарує родичам, близьким друзям. Деякі його картини могли оцінити і відвідувачі колективної виставки у Дніпропетровському Будинку мистецтв у минулому році.

Інколи до Яценка звертаються і не з досить звичними проханнями – зробити оригінальні годівниці для птахів, шпаківні, які розміщають на дачах, приватних садибах, а то й поруч з виробничими приміщеннями. Часто замовники вносять свої пропозиції, наприклад, щоб ті ж годівниці зверху були покриті очеретом, а «хатинка» – внизу обплетена ще й лозою, а часто-густо, щоби все це було ще й на «курячих ніжках» висотою більше метра. Для нестандартних шпаківень, що чіпляють на деревах, теж доводиться враховувати забаганки прохачів. Навіть у таких замовленнях відчувається рука фахівця.

Недавно майстер повернувся із рідної Черкащини, де зустрічався із другом дитинства, який подарував йому чимало красивих нарізних заготовок для подальшої творчості – з липи, вільхи, акації, яблуні. У кожного дерева своя оригінальна текстура – на різні випадки для неповторних сюжетів. Така підмога особливо важлива для жителя степової зони, де з промисловою деревиною відчуваються проблеми.

Мальовнича природа Приорілля надає майстру додаткових стимулів у відображенні навколишнього світу. Якщо раніше він розпочинав, як і більшість митців-початківців, з копій сюжетів, започаткованих з інших видів творчості, то зараз все чіткіше окреслюється власний почерк.

Узагальнюючи і переосмислюючи здобутки фахівців в різноманітних сферах, Григорій Яценко намагається йти далі. А це значить, що з досвідом приходить не тільки вправність рук, а й цілеспрямоване творення власного «Я». Враховуючи, що в наших краях майстри, практично, не займаються виготовленням великих картин із дерева, то Григорію Миколайовичу і сам Бог велів впевнено вершити розпочату справу.

Оскільки його дружина прихильник чистих стін у помешканні, то чоловік пішов на маленьку хитрість, щоб і вдома мати власну роботу – крадькома, щоб вона не помітила, виготовив унікальну різьблену вазу спеціально без лаку, від якої Антоніна Андріївна аж ніяк не могла відмовитися. На які лише мудрі рішення не підеш заради збереження теплоти і добрих стосунків у родині!

Після такого подарунку, очевидно, помешкання поступово буде наповнюватися й іншими власноруч зробленими творами високого гатунку. У який спосіб це зробити – саме життя підкаже.



Создан 01 июн 2018



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником