К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

Сто оригінальних нарисів

Готуємо до друку книгу про найцікавіших людей Дніпропетровщини



 

 

ФАНАТИ ПРИДНІПРОВ'Я

 

Під умовною назвою «Фанати Придніпров'я» група авторів – членів Дніпропетровської обласної громадської організації «Краєзнавче товариство «Ріднокрай» готує книгу із 100 нарисів про наших неординарних сучасників: майстрів, колекціонерів, екстремалів, винахідників тощо. Головне у підборі кандидатур – щоб герой відповідав хоча б одній із таких вимог: унікальний, єдиний, перший, кращий і т.п. у Дніпропетровській області (а то й Україні, Європі, світі).

Сьогодні, наприклад, колекціонують сотні, а то і тисячі, найрізноманітніших речей – від волосків з тіла осіб протилежної статі до метеоритів. У цьому спектрі – апаратура, механізми, моделі, інструменти та багато-багато іншого, на що лише вистачає фантазії, грошей, часу, місця, терпіння. Серед майстрів можна зустріти як сучасних «кулібіних», так і неповторних виробників найрізноманітніших прикрас, побутово-господарських виробів, оригінальних будівничих та оздоблювачів власних садиб тощо. А ще є неперевершені майстри якихось інших справ. Одним словом, фанати!

Кожному (чи групі) буде присвячено 2-4 сторінки, включаючи 1-2 фото. Випуск книги запланований на літо 2016 року – до 25-річчя Незалежності України. Уже зібрано чимало матеріалів, та попереду ще багато роботи.

До виходу книги автори не планують широко розповідати про героїв, хоч багато із них хоч сьогодні можуть беззаперечно бути представлені в унікальному виданні. Таке рішення зумовлене тим, що збір та аналіз інформації – дуже копітка інтелектуальна праця (наприклад, один із співавторів цим займається понад три десятиліття!). Тож залишаємо за собою право вести переписку (у тому числі на сайті) із претендентами у тій чи іншій номінації, не називаючи прізвищ і не подаючи точних координат аж до виходу книги. Тобто, будемо до кінця зберігати інтригу.

Враховуючи, що банк даних на сьогодні вже є солідним, а кількість нарисів залишиться незмінною, прийом пропозицій може припинитися вже влітку 2015 року, оскільки потрібен час для завершення написання, уточнень, перевірок, оформлення, редагування та іншої підготовки книги до виходу у світ.

Якщо Ви особисто, або хтось із Ваших друзів, родичів, знайомих, на Вашу думку, може претендувати на героя одного із нарисів, повідомляйте за моб.тел. 067-270-81-36  050-205-83-15 або електронною поштою bkovtoniuk@rambler.ru чи ludvas1@meta.ua

Оскільки один із авторів є колекціонером, то для прикладу подаємо нарис про нього із газети «Зоря» від 18 вересня 2013 року у скороченому і дещо відредагованому вигляді. До речі, якщо серед жителів області теж є збирачі аналогічних фігурок, просимо відгукнутися.

 

КОЗАКИ КОЗАКА БОРИСА КОВТОНЮКА

 

Борис Ковтонюк із тієї когорти журналістів, які не тільки розповідають про інших, а й самі часто стають героями нарисів, статей, телерадіопередач тощо. Зрозуміло, що для цього завжди повинен бути якийсь важливий інформаційний привід. Їх же, різних причин, на бурхливому життєвому і творчому шляху у Ковтонюка – чимало.

Ще юнаком в одному із щоденників Борис записав: «Я буду письменником, а журналістика – це ті сходинки, якими піднімуся, щоб переступити поріг у літературу». Означеній меті було чітко сплановане все його подальше життя.

Як журналіст-залізничник Ковтонюк мав можливість багато їздити. Він побував практично в усіх республіках колишнього Радянського Союзу – від Карпат до Сахаліну і від Чорного до Білого морів. За останні п'ятнадцять років випустив три збірки віршів («Богиня», «Чутливі струни», «Народжуйтесь, герої», відповідно, 1998, 2010, 2013 роки). Значний доробок у нього і на ниві краєзнавства – книги «Легенди Дібрівського лісу» (2003 та 2013 р.р.), «Січеславщина козацька. Учора, сьогодні, завтра» – перше в Україні ґрунтовне дослідження козацтва з позиції Звичаю та Звичаєвого Права українського народу, «Дібрівський ліс», де оприлюднюється чимало історичних новинок, досліджених самим краєзнавцем. Дві останні побачили світ теж у нинішньому році. Окрім того, Борис Ковтонюк – є співавтором ще кількох книг.

Невтомний журналіст після виходу на пенсію став організатором і учасником комплексних (авто-вело-водо-пішохідних) експедицій: «Запасний шлях «із варягів у греки», або Таємними дорогами запорозьких козаків» степовими річками від Дніпропетровська до Азовського моря» (2009-2010 р.р.), «Козацький зимівник» у межах області та міжрегіональної «Дорогами Нестора Махна» (2011-2013 р.р.), що проводить обласна громадська організація “Краєзнавче товариство «Ріднокрай», яку він очолює.

І все ж у біографії цієї неординарної людини є грань, маловідома широкому загалу – пристрасть до колекціонування. У різні періоди Ковтонюк збирав сірникові етикетки, значки, поштові марки, газети, календарі, навіть сигаретні коробки. Раптом у його житті сталася подія, що перекреслила всі попередні захоплення. Різкий поворот відбувся після 1 червня 1991 року. Саме тоді він прийняв козацьку присягу на могилі легендарного кошового отамана Івана Сірка біля села Капулівка на Нікопольщині. Було це під час створення першої міжобласної організації Низове козацьке товариство. Відтоді впродовж багатьох років став її прес-курінним.

Друзі і родичі почали дарувати йому на згадку фігури запорожців. На той час найпоширенішими у нашій місцевості були вироби експериментального цеху Дніпропетровської лялькової фабрики – гумові із стандартною основою, але різні за зовнішнім оформленням. Навіть серед тисячі не відшукати абсолютно однакових, оскільки завершальну роботу виконували майстри вручну і на свій смак.

Коли таких подарунків зібралося з півдесятка, у їх власника з'явився новий інтерес. Спочатку збирав усе, що траплялося під руку. На той час козацька тематика не була поширеною. Із часом від хаотичного колекціонування перейшов до вибіркового і цілеспрямованого. Це зумовлене, насамперед, тим, що кільком сотням козаків уже тісно у помешканні господаря, хоч зробив для них і спеціальні полички, а для магнітних – металеві пластини. Тож кілька десятків із матеріалів, що не б’ються, «передислокувалися» із робочого кабінету до коридору, створивши оригінальний інтер’єр, а частина – навіть до спальної кімнати. В окремих коробках знаходяться «поранені», які чекають, коли в господаря з'явиться можливість для їх лікування-реставрації.

Іншою вагомою причиною вибірково-цілеспрямованого колекціонування стало бажання мати вироби якнайбільшої кількості майстрів і масових виробників із різних регіонів для підготовки ілюстрованої книги під умовною назвою «Образи запорожців у міні-скульптурі». Тож колекціонер часто буває на різних виставках у багатьох містах, налагоджує ділові стосунки із майстрами з усієї України, планує чергову поїздку на Кубань, де теж не забувають про своїх предків.

Безумовно, усіх авторів робіт із зібрання Ковтонюка назвати неможливо – їх багато, а деякі, на жаль, і невідомі. І все ж хочеться відзначити, окремих майстрів із Дніпропетровщини. Це, насамперед, Олександр Левчук із села Великомихайлівка Покровського району (дерево), дніпропетровці Віктор Бойко (дерево), Віктор Чумак (кераміка), дует – Катерина Бурчак і Володимир Жученков (історична мініатюра, метал), із Кривого Рогу – Василь Новіков (пластилін), Федір Крендельов (дерево) та інші.

У зібранні є роботи із різних матеріалів – навіть із морських черепашок. «Якби не перевантаженість краєзнавчою та літературною діяльністю, – посміхається Борис Мусійович, – сам би поповнив колекцію своїми роботами. Є добрих півпуда власноруч зібраних всіляких черепашок із різних морів, навіть Японського. Думав, коли вийду на пенсію, цим займуся. Але, напевне, ще не час».

Дружина Людмила Василівна спочатку не схвалювала всезростаючий «апетит» чоловіка до такого виду колекціонування, що постійно «відвойовувало» територію у квартирі. Та з часом не тільки змирилася, а й сама перейнялася потягом до рідкісного захоплення. Одного разу із відрядження до Харкова привезла додому цілу «команду» – викупила у тамтешнього майстра Григорія Кулакова всі наявні більше десятка керамічних робіт.

Щоб у черговий раз навести порядок у постійно зростаючому поповненні, колекціонер вже проектує нові «курені» для свого «війська», що надійніші і зручніші для догляду.

P.S. Безумовно, у книзі буде дана розповідь дещо за іншим зразком. Зокрема, уже в першому абзаці чітко сказане, що герой нарису є, наприклад, володарем найбільшої колекції в області (Україні і т.д.) у тій чи іншій номінації, неповторним, унікальним майстром із чогось, рідкісним екстремалом і т.п. Буде названо населений пункт проживання, місце роботи, освіта, біографічні та інші дані (деякі – за згодою).

 



Создан 20 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником