К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

Реалії Майдану

Немає справжньої іскри!




 

Немає справжньої іскри!

 

Увечері, переглянувши останні новини, вимкнув телевізор, який, буває, можу не дивитися багато днів, навіть тижнів підряд, і написав ось ці рядки. Не від розчарування – з надією. Люди не хочуть миритися із нинішньою ситуацією, тому і виходять на Майдан. Лідер (а їх навіть не один!) повинен відчувати вимогу моменту, а не заманювати частину народу на вузькі партійні стежки, що у черговий раз, а це – очевидно, виявляться глухими манівцями. Потрібен той, хто, в унісон споконвічним прагненням нації, зуміє, без оглядки і нашіптувань зліва чи справа, чітко і ясно сказати своє слово і разом із народом буде робити спільну справу утвердження власної державності.

Партій, як сміття, накопичилося багато. Для очищення потрібний могутній народний бульдозер. Пилосос у даній ситуації не допоможе. Справжнього лідера, на жаль, ще немає. Його із своїх надр, як невід'ємну частинку, незабаром висуне трудовий народ, правда, коли ще не раз наб'є гуль на лобі і розчарується у партійних вождях, вождиках і вожденятках.

Українці не з тих, кого можна вічно водити за ніс! Прозріння настає. Сліпих із кожним днем все менше і менше. Україна – у тривожному чеканні. У серцях проходять бурхливі процеси. Поклик предків нікого не залишає байдужим. Гряде наш, український, час!

Борис КОВТОНЮК.

В ЧЕКАННІ СЛАВНОЇ ПОРИ

 

Слова, слова, слова, слова:

Як з кулемета – в холосту.

Від них тріщить вже голова

Та видно всю їх мілкоту.

 

Буває із кількох гармат

Єдиним залпом – в горобців!

Який кінцевий результат

Від тих, гарячих з виду, слів?

 

Слова, слова, не ті слова –

Немає справжньої іскри.

…Тремтить від болю булава

В чеканні славної пори.

 

Дніпропетровськ, 26 грудня 2013 року



Создан 27 дек 2013



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником