К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

УКРАЇНА – БЕЗ ПАРТІЙ!

Матимемо те, чого не маємо



Процес заборони партій Регіонів та Комуністичної, що розпочався в західних областях України, викликаний необхідністю порятунку нашої держави. У перспективі – і діяльність інших партій відійде у минуле. Не тому, що їх заборонять – просто їхня необхідність у буденному житті стане не потрібною. Народ давно вже зрозумів, що будь-яка політична партія – розкол нації. Це веде до подальшого зубожіння і визиску трудового люду і на цій хвилі – неймовірного збагачення невеличкої купки експлуататорів. За допомогою партій народ втрачає свій вплив на будівництво такої держави, у якій хотів би жити.

Під виглядом фальшивої демократії нас продовжують використовувати у своїх цілях. У день будь-яких виборів – місцевих, парламентських, президентських – ми завжди вибираємо кращих із гірших, бо механізм такий, що справжніх патріотів і фахівців Система не допускає у свої ряди, особливо на вершину владної піраміди.

На часі – зміна чужої Системи на справді українську. Її фундамент закладався тисячоліттями при формуванні української нації. І то явна брехня, що наша нація виникла лише кілька століть тому після розпаду Русі. Українська нація почала зароджуватися тоді, коли виникла її цементуюча основа – мова, народні традиції, звичаї, власні виробничі відносини і врешті-решт сформувався наш Основний Закон – Звичай, а потім на його основі і Звичаєве Право українського народу. Наші вороги, а їх на цю землю у різні часи приходили цілі полчища, винищували, насамперед, основу нашої нації – духовні цінності, не кажучи вже про налагоджені виробничі взаємостосунки. Зрозумівши, що волелюбний народ не так просто підкорити (хоча вони б воліли його знищити або асимілювати зовсім), почали впроваджувати різні механізми подальшого поневолення. Одним із них і є політичні партії.

Дехто може заперечувати: «А як же облаштувати суспільне життя без партій?». На це питання давно вже дана відповідь, у тому числі і в моїй статті «Програма дій українського народу з 2012 року», що розміщена на різних сайтах, у тому числі і на цьому, опублікована у моїй книзі «Січеславщина козацька. Учора, сьогодні, завтра», що вийшла у минулому році і розповсюджена, в основному, за передплатою у різних регіонах України. Оскільки далеко не всі знайомі із Програмою, то ще раз даю її серцевину, за основу якої прийняті основні принципи – Головні норми Звичаєвого Права українського народу, взяті для розповсюдження і впровадження цілим рядом громадських організацій, насамперед, козацьких, у тому числі Косацького Ордену. За визначенням незалежних від влади експертів ця Програма не має альтернативи. Її суть давно вже збагнули в народі.

Цей документ після обговорення в різних куточках України остаточно затверджений 17 грудня 2011 року на Раді козацьких та інших громадських організацій у Києві. У ньому викладені хоч і не всі Головні Норми, але й цього достатньо, щоб його підтримав кожен чесний і порядний українець, кожен свідомий громадянин України.

 

Розділ І.ЗВИЧАЄВА СИСТЕМА ВЛАДИ – ДИКТАТУРА НАЦІЇ (найвища форма народовладдя) 1.Звичаєва система влади основується на принципі верховенства Права та волі народу-нації. 2.Народ-нація обирає владу на всіх рівнях, контролює та має право відкликати і притягувати до відповідальності. На першому рівні діє Коло та Віче - пряме народовладдя.

3.Влада є обов`язково змінюваною: з влади – у народ.

4.Нація, відповідно закону, диктує владі свою волю. Головна функція влади – виконувати волю нації.

5.Право і закони, зміни і доповнення до них дає виключно народ-нація.

 

Розділ ІІ. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

1.Земля, усі природні багатства, надра, ліси і води є національно-державною власністю. Територіальна громада виступає користувачем закріпленої за нею, відповідно закону, території.

2.Земля не купується і не продається, а надається в аренду у розмірах та на термін, визначених законом. Земля під приватне житло надається у власність з правом купівлі – продажу.

3.Селяни самі визначають форму господарювання – індивідуальну чи колективну, кооперативну. 4.Велика промисловість, важливі підприємства, транспорт, велика торгівля, надприбуткові сфери економіки є національно-державною власністю. Мала промисловість, середня і дрібна торгівля, середній і дрібний бізнес є кооперативним та приватним.

5.Банківська система є національно-державною власністю. Капітал знаходиться під державним контролем.

6.Трудові колективи на національно-державних підприємствах приймають пряму і безпосередню участь в управлінні цими підприємствами.

7.Іноземний капітал може залучатися лише державою, при потребі, з застереженням національних інтересів. Іноземні юридичні та фізичні особи не можуть бути власниками землі та підприємств.

 

Розділ ІІІ. ІНШІ НОРМИ

1.Ідеології і організації, які заперечують Звичаєве Право та проводять антидержавну і антинаціональну діяльність, забороняються.

2.Українська мова є єдиною державною мовою і домінуючою в суспільстві.

3.Неухильне дотримання народних моральних норм - пошана до старших, пошана до жінки і матері, заборона сексуальних збочень та ін.

4.Збереження расово-етнічної приналежності української нації. Заборона колонізації України чужинцями.

5.Одностанове, безкласове суспільство. Розподіл суспільних функцій відбувається відповідно бажань та здібностей, в умовах рівних можливостей і на конкурентній основі. Соціальний статус не передається по спадковості.

 

Тисячі протестувальників виходять на майдани не за Євросоюз, як це намагаються стверджувати деякі політичні лідери, не за Митний Союз, про що говорять їхні супротивники, а за побудову України, де господарем буде український народ, а не щедро оплачені з того чи іншого боку агенти впливу та їхні покровителі. Уже сьогодні чітко ясно, що обидві крайності – Євросоюз (частина проекту по захвату всієї влади на планеті «богообраними») і Митний Союз (чергове поневолення України Росією) – неприйнятні в основі своїй для волелюбного українського народу. Дехто може не зрозуміти виразу «диктатура нації», декого це навіть шокує. У ньому ж нічого жахливого чи антигуманного немає. За царів ми жили при диктатурі самодержавства, в Радянському Союзі – при диктатурі однієї партії (що є відголоском, як не дивно, міжнародного сіонізму), зараз – при диктатурі міжнародного капіталу (сьогоднішній американський долар не те що не підкріплений золотим запасом, а рівняється лише 9 відсоткам усіх матеріальних ресурсів, а, отже, є звичайним папірцем). Диктатура нації означає, що ніхто із чужоземців не має права диктувати українському народу, як йому жити.

Нинішній Президент України, як і його попередники, із діючою Системою лише «пішаки» і заручники злочинної міжнародної змови по поневоленню українського та інших народів. Визвольний процес, що розпочався, якраз і приведе до народовладдя. Закони (у тому числі й Основний Закон України – Конституція) повинні ухвалюватися на праві народу самому бути господарем на власній землі, а не диктуватися із-за рубежу. Ось на цьому і базується Диктатура Нації, що закладена у Звичаєвому Праві – законному праві українського народу.

Борис Ковтонюк, журналіст, Дніпропетровськ



Создан 27 янв 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником