К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

НАЙБІЛЬШИЙ БОРЖНИК СВІТУ РОЗКИДАЄТЬСЯ ГРОШИМА. ЧОМУ?

У спину другому Майдану дихає третій.



Найбільший боржник світу – США – пропонує Україні фінансову допомогу. У матеріалі «Америка – на грані краху» (на сайті «ДОГО «Краєзнавче товариство «Ріднокрай»), який озвучений на круглому столі за темою: «Соціальна справедливість як норма здорового громадянського суспільства» 19 лютого 2014 року у Дніпропетровську, коротко проаналізована фінансова система Америки.

Вона, дійсно, знаходиться на грані краху. Набравши грошей у Центрального приватного банку США – Федеральної резервної системи (ФРС), замість того, щоб друкувати власні, державні, як це передбачено Конституцією, поводирі Америки підійшли до межі дефолту – вже близько 18 трильйонів доларів боргу! І все ж невиліковний боржник із штучною посмішкою пропонує нам гроші. Правда, не власні, а надруковані найбагатшими людьми світу.

Гроші ж ці – звичайні папірці, що не підкріплені ні золотим запасом, ні матеріальними багатствами самих США. Чому ж Америка разом із Євросоюзом підштовхують Україну до найшвидшого взяття чергового кредиту під «реформи» у Міжнародного валютного фонду? Українські політики, фінансисти, дипломати та інші «державні мужі», навіть прості громадяни, як в нашій та інших країнах, знають про злочинний зговір найбагатших людей світу по поневоленню всієї планети під їхньою егідою. Громадяни України стоять на Майдані не для того, щоб знову іти в рабство.

Ми не проти Європейської дружби, рівноправного розвитку з будь-якими державами світу, але не хочемо кабальних умов. Сьогодні політики багато говорять про прихід зарубіжних інвесторів. Що це таке? Простими словами – вкладання капіталів для отримання прибутків. Тобто, при дешевій робочій силі в Україні іноземним олігархам вигідно тут мати свої (чи для відводу очей – спільні) підприємства. Тож під які реформи нам пропонують гроші? Щоби продовжити скупку останніх держпідприємств, землі та всього іншого, що ще не пішло «з молотка»?

Ось лише один приклад. Оскільки держкомстат ще не оприлюднив підсумки за минулий рік, скористаємося даними станом на перше півріччя. На цей час обсяг внесеного з початку інвестування України акціонерного капіталу становить 55 млрд. 318 млн. доларів від 138 країн світу. Перше місце займає Кіпр – майже 18 млрд. Тобто, куди найбільше відправлено вкрадених у нас грошей, звідти під виглядом інвестицій вони і повертаються до нас. Ось такі залучення іноземних інвестицій, про що не перестають торохтіти навіть деякі так звані опозиційні політики.

Такі реформи нам не потрібні! І як би не переконували українців нинішні агенти впливу, свої чи чужі, треба не поспішати, а все тверезо зважити перед тим, як брати нові запозичення та запрошувати іноземних інвесторів. Нам будуть малювати рожеві перспективі, підкреслюючи, що так живуть у всьому світі, мовляв, без кредитів не можна будувати економіку, а через кілька років ми знову будемо рвати на собі волосся і в розпачі проливати кров. Чи не достатньо?

Нас, постійно розвалюючи вітчизняну економіку, переконують, що українські товари – не конкурентні на світовому ринку. Дурниці! Український народ – один із найосвіченіших у світі. В Україні достатньо фахівців, щоб створити потужну конкурентну економіку. Ми можемо у достатній для потреб власного народу кількості налагодити виробництво продуктів, техніки, будівельних матеріалів, одягу і взуття, багато інших товарів. Тож треба менше слухати брехунів і брехунців та відголоски з їхніх слів, а розвертати український корабель із справжнім капітаном-патріотом у потрібному нам напрямку. Що робити у даній ситуації?

Голова ВО «Свобода» Олег Тягнибок один із шляхів запропонував на сесії Верховної Ради – прийняти Закон про повернення із-за кордону вкрадених в українського народу грошей. Але цього замало. Багато вкраденого ще є і в Україні. Фактів – хоч відбавляй. Отже потрібні й інші законодавчі акти з цього приводу. Ми повинні відновлювати та створювати національні підприємства, ліквідовуючи безробіття і постійно підвищуючи матеріальний рівень власного народу, а не збагачувати когось. Особисто я не хочу, щоби вкрадені впродовж десятиліть гроші у мене, моєї родини, мого народу працювали на купку злодіїв, а не на державу, де я живу. Не треба боятися ставити такі питання ні перед українськими, ні перед зарубіжними олігархами та їхніми покровителями, бо за нами – правда!

Якщо цього не зробить нинішня влада, що переформовується, то це – невідкладне завдання влади наступної, але нинішній там місця уже не буде. Якщо ми простимо злодіям і грабіжникам сьогодні, а саме такими є ті, хто обчистив народ майже до цурки, і не досягнемо своїх справедливих вимог, вони, утримавшись при владі на всіх рівнях, не простять нам завтра, принаймні, заштовхають у безвихідь. Цього не хоче навіть той, чий голос ще не приєднався до загального голосу спротиву.

Із 22 грудня 2011 року на планеті змінюється співвідношення сил на користь Добра і повернення до споконвічних цінностей. Про це я вже неодноразово говорив і писав, як і багато однодумців. Це засвідчують науковці, у тому числі психологи, соціологи та інші фахівці. Щоб змінити нинішню державну Систему, за основу треба брати Головні норми-принципи Звичаєвого Права українського народу. За висновками фахівців – альтернативи немає.

Саме ці принципи знаходяться в епіцентрі статті «Програма дій українського народу з 2012 року», що є в Інтернеті, у тому числі на даному сайті, у книзі «Січеславщина козацька. Учора, сьогодні, завтра» та інших джерелах. Ще раз подаю частку із тієї Програми:

Розділ ІІ. ЕКОНОМІЧНА СИСТЕМА

1.Земля, усі природні багатства, надра, ліси і води є національно-державною власністю. Територіальна громада виступає користувачем закріпленої за нею, відповідно закону, території.

2.Земля не купується і не продається, а надається в оренду у розмірах та на термін, визначених законом. Земля під приватне житло надається у власність з правом купівлі – продажу.

3.Селяни самі визначають форму господарювання – індивідуальну чи колективну, кооперативну.

4.Велика промисловість, важливі підприємства, транспорт, велика торгівля, надприбуткові сфери економіки є національно-державною власністю. Мала промисловість, середня і дрібна торгівля, середній і дрібний бізнес є кооперативним та приватним.

5.Банківська система є національно-державною власністю. Капітал знаходиться під державним контролем.

6.Трудові колективи на національно-державних підприємствах приймають пряму і безпосередню участь в управлінні цими підприємствами.

7.Іноземний капітал може залучатися лише державою, при потребі, із застереженням національних інтересів. Іноземні юридичні та фізичні особи не можуть бути власниками землі та підприємств.

За таку Програму багато моїх друзів, знайомих, просто однодумців вийшли на Майдан. І якщо хтось вважає, що народ бореться за те, щоб одіти чергову петлю на шию, то глибоко помиляється!



Создан 26 фев 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником