К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

«СВЯТА КНИГА» УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

У Дніпропетровську відзначають 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка



Вперше я побачив «Кобзар» тоді, коли ще не умів читати. Це була велика книга дореволюційного видання. Вона пролежала на дні скрині у селянській родині кілька десятиліть – до смерті найжорстокішого тирана Йосипа Сталіна. Через цю книгу та, відповідно, патріотичні погляди її перша володарка – одна із моїх родичок – так і не повернулася із каторги. Доля її нікому із родичів невідома і сьогодні.Вірші із «Кобзаря» мені читала старша двоюрідна сестра, яка сказала, що то – «Свята Книга». Дійсно, «Кобзар» відразу після виходу у світ став «Святою Книгою українського народу». Там висловлене все, чого прагнули і прагнуть українці, бо цю книгу творив Пророк!

Рік тому я написав вірш «Провідник», що ввійшов до збірки поезій, об’єднаних ідеєю Звичаю та Звичаєвого Права українського народу (Борис Ковтонюк «Народжуйтесь, герої!», Дніпропетровськ, Баланс-Клуб, 2013). Ця книга передана у бібліотеку київського Майдану. Для мене, як, практично, і для всіх українців, Шевченко став Провідником у найскладніших життєвих ситуаціях.


ПРОВІДНИК


Народ все дужче стогне в безнадії,

Але мовчить і жде Провідника,

Який би згуртував когось до дії

І виручив бідаху-жебрака.


Надіється на диво – не на себе,

Не знає, що за сила в нім дріма.

Її лиш об'єднати вчасно треба

Й позбутись віковічного ярма.

 

А Провідник вже був і вічно буде:

Наш Світоч і Пророк – Кобзар Тарас!

Тож воєдино з ним народ здобуде

І Волю, і всі Блага на всякчас.

 

9.03.-11.03.2013 р. Дніпропетровськ


Минуло небагато часу і український народ об'єднав Майдан, куди прийшли й представники інших народів – громадян України. Згадаймо хоча б молодого вірменина Сергія Нігояна, який народився у селі Березнуватівка Солонянського району на Дніпропетровщині. Юнак майже з перших днів був у Києві на Майдані і смертельно поранений снайпером у січні 2014 року. Його поховали у рідному селі, а в труну близькі поклали «Кобзар», бо хлопець дуже любив нашого Пророка і часто цитував його вірші навіть на Майдані. Символічно, що Сергій і народився у скромній хатинці на вулиці Шевченка.

Напередодні 200-річчя від дня народження Т.Г.Шевченка у Дніпропетровську проходить багато заходів по його вшануванню. У круговерті сьогоднішньої напруженої обстановки вдалося побувати на окремих із них.

У меморіальному будинку-музеї Д.І.Яворницького відбувся вечір «Кобзар» – феномен української культури», який відкрила директор Дніпропетровського історичного музею Надія Капустіна. Було чимало гостей, серед яких професор Дніпропетровського університету внутрішніх справ Анатолій Поповський, кілька кобзарів, у тому числі Леся Коваль– дочка відомого кобзаря із Підгороднього, Борис Бабенко із Нікополя, поети, митці, журналісти, студенти, виробничники та багато інших шанувальників Шевченкового таланту.

Із цієї нагоди будинку-музею я передав свою книгу краєзнавчих нарисів «Дібрівський ліс», де розповідається про Дмитра Яворницького, коли він перебував у Привовчанському краї під час збору історичних матеріалів про козацькі Вольності.

У філії ж історичного музею «Літературне Придніпров'я» одночасно на першому і другому поверхах відкрито дві виставки: «Пам'яті Великого Кобзаря» – із книг, іншої друкованої продукції, графіки, медалей тощо та «Любити Шевченка – любити Україну» – мистецький проект у рамках виставки-конкурсу учнівської майстерності вихованців художніх шкіл різних областей країни.

Основу першої склала експозиція із колекції покійного професора із Дніпропетровська Анатолія Фоменка. Він передав музею дві тисячі експонатів своєї Шевченкіани, де є і раритетні видання, серед яких прижиттєвий шевченківський «Кобзар» (1860 р.) та інші.

Особливо вражає художня виставка нашої молоді, на якій представлені твори учнів із різних міст Придніпров'я, Полтавщини, Запоріжжя, Херсону, Рівного. Організаторами проекту стали управління культури та мистецтв Дніпропетровської міської ради, міський комунальний заклад культури «Дніпропетровська дитяча художня школа №1». Тут представлені малюнки, живопис, декоративний живопис, кераміка – всього 110 робіт.

На відкриті мистецької виставки виступили завідуюча музеєм «Літературне Придніпров'я» Олена Аліванцева, заступник начальника управління культури та мистецтв міськради Юлія Красношлик, директори Дніпропетровської дитячої художньої школи №1 Микола Хандога та Запорізької – Олександр Жолудь, поетеса Леся Степовичка. Переможцям виставки-конкурсу вручені грамоти.

Ці та інші заходи ще раз чітко підкреслюють, що Шевченко – не тільки поет і художник. Він був, є і вічно буде нашим Провідником, Пророком, Генератором суспільної думки. А це під силу лише справжньому Генію!



Создан 01 мар 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником