К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

«ПРИВАТИЗАЦІЯ» ВЕЛИЧІ КОБЗАРЯ

Дніпропетровськ у день 200-річчя народження Пророка



У день 200-річчя від народження Т.Г.Шевченка, 9 березня 2014 року, Дніпропетровськ, як і багато інших регіонів України, був неспокійним. Основна біда – війна вже стукає у двері, а президент сусідньої Росії Путін нахабною брехнею продовжує штовхати народи своєї держави на бійню. Патріотичні сили масово вшановували ювілей Кобзаря у трьох місцях: біля пам’ятника молодому Шевченку, що біля українського музично-драматичного театру його імені в центрі міста, на центральній площі – Майдані Героїв, а потім колона направилась на Монастирський острів, де є ще один пам’ятник Кобзарю. Всюди лунало «Путін – геть!» і тому подібне. Крім патріотичних сил, місцева влада на Монастирському острові теж провела своє вшанування Шевченка. Були там голова облради Євген Удод, мер Іван Куліченко, нового губернатора Ігоря Коломойського не було. Правда, серед присутніх – чимало чиновників обласних і міських структур із «старої гвардії». Поклали квіти, виступили артисти. З усіх найбільше сподобався виступ Михайла Мельника, який читав Шевченка. От тільки людей влада зібрала малувато – близько півтисячі. Як для міста-мільйонника – взагалі це мізер. Зате буде проставлена «галочка» у графі про заходи.

Біля пам’ятника молодому Кобзарю зібралися спочатку з пару сотень тих, хто вирішив «примазатися» до величі Генія – під керівництвом «Союза советских офицеров». Виступаючі договорилися до того, що «товарищ Шевченко» їх «путеводитель». Потім «червоні» пішли до театру опери і балету, де продовжили свій захід. Їх проводжали з обох боків вулиці під вигуки «Ганьба!» ті, хто традиційно приходить сюди щороку в день народження Тараса.

Одночасно багато тисяч людей зібралося на Майдані Героїв, де мітинг-віче проходив під егідою «Правого центру». Потім сюди підійшли патріотично налаштовані люди і від пам’ятника молодому Шевченку. По закінченні виступів частина з присутніх (кілька тисяч) направилася на Монастирський острів – теж до пам’ятника Шевченку. Там провели – вже після владного – ще один свій мітинг.

У документальному оповіданні «Пам'ятник», що ввійшло до моєї книги «Легенди Дібрівського лісу» (2003, перша книга із серії), я писав: «Боротьба за таку Україну, якою її бачив віщий Тарас, не припиняється ні на хвилину. Українці вірять у той час, коли народ і влада стануть монолітними. Лише тоді наша Батьківщина засяє яскравою зіркою на гігантській карті планети».

Якраз там мова йшла про пам’ятник молодому Шевченку у центрі Дніпропетровська, біля якого влада, як і сьогодні, збиралася окремо, а народ влаштовував свої зібрання без влади. Сьогоднішні реалії ще раз підтверджують, що народ у масі своїй не сприймає нинішню владу. А це значить, що Другий Майдан ще не закінчився і не вирішив поки-що назрілих проблем. Або ж це – завдання Третього Майдану.

Монолітними народ і влада можуть стати лише при зміні Системи, а не «поганої» влади на «іншу». Скільки б разів ми не міняли владу, життя для всіх громадян України кращим не стане. До тих пір, поки ми будуватимемо державу за чужим, а не за своїм – Звичаєвим Правом українського народу – надій на будь-яке поліпшення навіть немає.


Борис КОВТОНЮК, журналіст

Фото автора   



Создан 09 мар 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником