К О З А Ц Ь К А М У З А Бориса КОВТОНЮКА

ЧЕРГОВІ ВИБРИКИ ПОЛІТИЧНОЇ ШИЗОФРЕНІЇ

Путін відмовляється від президентства, своїх багатств, а владу передає…



Основна увага міжнародної спільноти сьогодні прикута до проблеми «Україна – Росія». Саме тут зіткнулися найголовніші інтереси не тільки двох держав, а, практично, й земної цивілізації. Від вирішення протистояння унітарної України і федеральної Росії залежить доля багатьох народів, у тому числі у найбільшій територіально імперії світу, якою залишається РФ.

Сьогодні Росію роздирають не тільки різкі соціальні протиріччя, а й загальноекономічні, регіональні, національні, релігійні та багато інших. Вона знаходиться на вулкані, що ось-ось вибухне. Путін і його оточення розуміють це і, загнані у глухий кут, в агонії шукають вихід.

Щоб відволікти увагу численних народів своєї імперії від основних, давно вже назрілих, проблем, російські імперіалісти пішли, як це було не раз в історії, найлегшим шляхом – розпочали чергову війну. На цей раз – із Україною. Хоч і без оголошення, але з дальнім прицілом продовжити її з іншими державами, насамперед, постколоніальними, які звільнилися від московського ярма. Цим самим дано старт і Третій світовій війні.

Своєю шизофренією Путін і Ко останнім часом все дужче і дужче шокують увесь світ. Українці, правда, вже всерйоз не сприймають численних хворобливих заяв сусіда-диктатора, у тому числі й того, що вони (як і інші пострадянські республіки), мовляв, незаконно вийшли з-під кремлівського впливу.

Оголосивши війну із т.з. «фашизмом в Україні», росіяни та їхні поплічники із «п’ятої колони» у середині нашої держави у тупій ненависті при масовому зомбуванні самі перетворилися у фашистів. Путін же – їхній заправила. Це ще раз підкреслює народну мудрість, коли злодій першим кричить: «Лови злодія!».

Ставши фашистом №1, російський президент недавно у черговий раз шокував не тільки нормальних людей у своїй федерації, а й увесь світ. Із його подачі депутат Держдуми Ірина Ярова («Єдина Росія») 23 квітня внесла законопроект про кримінальну відповідальність за оправдання нацизму і розповсюдження неправдивих даних про діяльність СРСР під час Другої світової війни. Документ того ж дня без обговорення, із порушенням усіх норм і регламенту терміново був прийнятий 432 депутатами, один утримався. На це відразу була широка негативна реакція і в самій Росії. Зокрема, голова правління центру «Меморіал» Арсеній Рогинський охарактеризував закон як «перепону на шляху розвитку історичної дискусії». Він назвав його ще одним кроком до однодумства в країні. Куди ж так поспішали росіяни? Виявляється, як переконувала Ірина Ярова, закон треба прийняти до 9 травня, бо… Україна є свідком процвітання фашизму.От так!

Кого росіяни вважають фашистами в Україні? Насамперед, ВО «Свобода». Дивно, але факт. Названа ж партія – парламентська, вона бореться за утвердження людської гідності, понівеченої тією ж Російською імперією та її наступником – Радянським Союзом. Кого іще? Парочку дрібних організацій – КУН (Конгрес українських націоналістів), який, практично, майже немає впливу на загальнополітичне життя України, а також аналогічна УНА-УНСО. Правда, на базі частини УНА (Українська національна асамблея) недавно створений «Правий сектор». Жодну із цих організацій юридично фашистськими назвати не можна. Вони – націоналістичні. А це – зовсім різні речі. Націоналіст у перекладі із французької – патріот. Патріотизм же притаманний будь-якій нації.

А що в самій Росії? Виявляється, там понад півсотні (53) фашистських і профашистських партій! Із них 22 – радикальні. Назвемо лише кілька (мовою оригіналу): Русский Фронт Освобождения «Память», ООПД «Русское национальное единство» – «Гвардия Баркашова», Истинное русское национальное единство, Гвардия Христа, Черная сотня, Национал-социалистическая партия Руси, Русский Образ, Национал-синдикалистское наступление тощо. Вісім хоч і заборонених, але теж зросли на великодержавному шовінізмі. Серед них: Национал-социалистическое общество, Национал-большевистская партия, Славянский союз, Русский общенациональный союз та інші.

Про себе, як бачимо, замовчують, а так переживають, що діється у їхній колишній колонії, яка стала на шлях самостійного демократичного розвитку. Їм же хочеться повернути все назад. Без фальші і тут обійтися не спроможні. Тож намагаються обілити чи перефарбувати у рожевий колір СРСР – «тюрму народів». Якраз частина фашистських і профашистських партій Росії вже діють на території України, розпалюючи сепаратизм, намагаючись знову перетворити нашу державу в колонію.

Якщо Путін ратує за відновлення Союзу Радянських Соціалістичних Республік, то, за логікою, він і його оточення повинні відмовитися від багатьох речей. Насамперед, від численних своїх багатств, набутих за рахунок обкрадення народу, оскільки у комуністичній системі не була передбачена приватна власність на підприємства, банки, надра, великі земельні наділи тощо. Окрім того, диктатор добровільно повинен передати «владу народу». Правда, при радянському режимі влада належала лише одній партії. Знову щось не клеїться у російській пропаганді. Та це і не дивно, бо фашизм і комунізм – брати-близнюки.

Як не крути, як не верти, а імперію вже не порятуєш. Жаль лише, що агонія агресора коштує людської крові на наших споконвічних теренах.

 

Борис КОВТОНЮК,

журналіст м.Дніпропетровськ



Создан 07 мая 2014



  Комментарии       
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником